Щороку 2 серпня згадуємо одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни – геноцид ромського народу. У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в нацистському концтаборі смерті Аушвіц-Біркенау було знищено майже три тисячі ромських жінок, чоловіків і дітей.
За різними оцінками, унаслідок геноциду у Європі загинуло до півтора мільйона ромів, більшість – мирні жителі. В Україні задокументовано понад 140 місць масових розстрілів, зокрема у Бабиному Яру в Києві.
Пам’ятаючи про злочини минулого, ми прагнемо не допустити їх знову. Повномасштабна війна росії проти України боляче нагадує: те, що здавалося історією, знову стало реальністю. Ми знову бачимо насильницькі депортації, знищення культури, спроби стерти ідентичність народів.
Ромська громада є невіддільною частиною українського суспільства. Від перших днів повномасштабного вторгнення роми, пліч-о-пліч з іншими громадянами, стали на захист держави. Вони служать у Збройних Силах України, волонтерять, допомагають вимушеним переселенцям, рятують свої громади. Однак, попри активну участь у житті країни, ромські спільноти, на жаль, досі стикаються з упередженнями, браком доступу до послуг та стигматизацією в публічному просторі.
Національна рада системно працює над тим, щоб українські медіа були простором без дискримінації. Медіарегулятор послідовно закликає мовників дотримуватися принципів рівного представлення, уникати стереотипів та утримуватися від упередженого чи принизливого контексту щодо будь-яких етнічних груп.
Історія геноциду ромів – це частина нашої спільної пам’яті. Маємо трансформувати цю пам’ять у конкретні дії: повагу до культурного розмаїття, підтримку рівного доступу до ресурсів, до об’єктивного висвітлення та представлення, зокрема, у медіа.
Інклюзивне суспільство починається з того, що всі його члени, незалежно від походження, мають змогу бути почутими та рівноцінно представленими.
