Ці питання стали ключовими під час обговорення ситуації, пов’язаної із захистом дітей від шкідливого впливу ЗМІ, на засіданні робочої групи Національної ради, що відбулося 7 листопада.
До обговорення цих питань залучилися народні депутати, члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Юрій Павленко і Владислав Севрюков, помічник-консультант народного депутата Вікторії Сюмар Анна Камуз, секретар міжфракційного депутатського об’єднання «Захист прав дітей – пріоритет держави» Людмила Волинець, представник Уповноваженого з питань прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Аксана Філіпішина і керівник управління з питань дотримання прав дитини недискримінації та гендерної рівності Олена Чорна.
Перший заступник голови Національної ради, голова робочої групи Ольга Герасим’юк охарактеризувала всі етапи діяльності робочої групи з часу її створення від березня 2016 року і до сьогодні. За цей час було ухвалено Спільний акт узгодження № 1 «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва», який підписали майже всі медіагрупи, окрім «Інтера».
Уже більше ніж півроку триває розробка іншого спільного документа – про висвітлення ЗМІ теми суїциду. «Незважаючи на ухвалення й підписання цих актів, в ефірі все одно тривають порушення упродовж тривалого часу співпраці, – сказала Ольга Герасим’юк. – А сьогодні ми отримали листа від «1+1 медіа», в якому повідомляється, що група не буде підписувати акта про самогубства». Вона наголосила, що представники групи за півроку обговорень не запропонували жодного пункту чи доповнень і змін, а в фінальний день, визначений для остаточного затвердження, заявили, що їм достатньо того законодавства, що існує. Хоча вітчизняне законодавство це питання ніяк не регулює.
Крім того, зауважила Ольга Герасим’юк, складається враження, що дискусії у робочій групі і обговорення до найменших дрібниць цих важливих для індустрії і глядача тем так і залишаються між її учасниками, а далі ця інформація не доходить. Тобто напрацювання залишаються теорією і не поширюються на практику. Тому виникає припущення, що про них не знають ні керівники телеканалів, ні виробники програм.
У сфері захисту дітей стільки питань, що обраний шлях і такі темпи роботи, коли дрібні питання узгоджуються по півроку, не можуть задовольняти ні регулятора, ні суспільство в цілому. «То чи є сенс її продовжувати? Чи потрібно розробляти правила саморегуляції, якщо індустрія в них не зацікавлена? На мій погляд, робота в такому режимі не має жодного смислу, тому що вона продукує непотрібні сенси», – наголосила голова робочої групи.
Водночас вона зауважила, що, зважаючи на те, що робоча група опрацювала великий масив інформації і таки знайшла компромісні вирішення складних питань, співпраця була ефективною. А надалі, на думку Ольги Герасим’юк, «треба перекинути м’яч на поле законодавця».
Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики востаннє приділяв увагу питанню захисту дітей у грудні 2015 року. Тоді ж Комітет затвердив своїм рішенням Методичні рекомендації з питань дотримання прав дитини засобами масової інформації, але треба констатувати, що ці рекомендації не виконуються.
На жаль, фактом є те, що сьогодні у нашій країні норми саморегулювання не працюють, а вітчизняне законодавство у сфері захисту дітей від шкідливої інформації медіа загальне і розмите. Саме цим і користуються мовники, які не бояться покарання, свіжий приклад – ток-шоу на «Інтері» про 12-річну маму, стосовно якого маємо звернення Уповноваженого з прав дитини.
Національна рада постійно стикається із ситуаціями, коли очевидними є порушення цих законодавчих норм і вимог захисту прав дитини, однак немає законних інструментів, щоб їх припинити. Такі випадки неодноразово розглядалися на засіданнях, Національна рада проводила моніторинги програм телемовників, перевірки, виносила їм попередження. На телеканал «СТБ» було накладено штраф, але це рішення компанія оскаржує в суді уже тривалий час, а натомість і далі можна побачити в її ефірі сюжети й анонси передач, які можуть завдавати шкоди моральному і психічному розвитку дітей.
Нещодавно Незалежна медійна рада оприлюднила свої висновки про порушення компанією низки законодавчих вимог, подібне ж рішення ухвалила і Громадська рада при Національній раді. Ольга Герасим’юк зауважила, що підходи Національної ради до порушень, які траплятимуться в ефірі, надалі будуть жорсткими: «У нас позиції справді різні, але мета одна: ефір не має бути токсичним». Однак нинішня практика засвідчує неефективність такого регулювання. Адже будь-яке рішення регулятора можна оскаржити в суді, а неконкретні правові вимоги не дають Національній раді переваг у таких спорах.
«Я вважаю, що лише адекватні норми законодавства можуть змінити цю ситуацію так, як це працює в інших країнах, коли існують рядки закону, яких потрібно дотримуватися, – сказала Ольга Герасим’юк. – Ми провели багато зустрічей з європейцями, мали зустріч із литовцями. На підставі литовського законодавства ми розробили свої пропозиції, поправки до закону. І передаємо його у Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики».
Крім того, Національна рада наполягатиме, щоб у новому профільному законі з’явилося положення, яким буде передбачено, що Національна рада має розробляти документ, у якому будуть виписані правила регулювання контенту, який може шкодити дітям. «Якщо буде такий рядок, то це дасть нам можливості працювати ефективно як регулятору», – зауважила вона.
Ольга Герасим’юк запропонувала членам робочої групи висловити свої думки із цього приводу. Психологи, представники індустрії, громадськості, які входять до складу робочої групи, висловили пропозиції, що і в такому усіченому складі варто працювати далі, незважаючи на відмови груп «1+1медіа» та «Інтер Медіа Груп».
Під час обговорення всі учасники робочої групи заявили, що напрацьовані документи є надзвичайно важливими, бо вони слугують орієнтиром для виробників програм, у яких дуже часто виникають запитання щодо висвітлення тих чи інших тем. А розроблені акти (бо акт про суїциди вже на фінальному погодженні і є розуміння, що його треба підписувати) є досить зрозумілими, а крім того, вони можуть доопрацьовуватися і уточнюватися під час практичного застосування. Тому всі одностайно дійшли думки, що діяльність робочої групи не можна згортати, а в правила про суїциди треба внести незначні редакційні правки і підписувати.
Зокрема Мар’яна Закусило, заступник шеф-редактора «Детектора медіа», наголосила: «Цей документ може використовуватися тими компаніями, які можуть скористатись ним як гайд-лайном при виробництві певних програм, при підготовці певних тем. Ним як гайд-лайном може користуватися навіть преса і інтернет-видання, незважаючи на ті норми, які регулюють час показу, але як загальні рекомендації, з якою обережністю підходити до цієї теми – це прийнятно для журналістів інших типів медіа».
Представники індустрії зауважували, що виробники програм точно не мають мети зашкодити дітям, тому непорозуміння найчастіше трапляються, бо немає для них таких підказок – що можна показувати, а що не треба.
Таку позицію загалом підтримали член Комітету з питань свободи слова та інформації Юрій Павленко і представник Уповноваженого з прав людини Аксана Філіпішина. У своїх виступах вони погодилися із необхідністю уточнень до профільного закону у сфері медіа та наголосили на важливості такої платформи, як робоча група при Національній раді, для вироблення адекватних норм і правил при висвітленні засобами масової інформації питань, що можуть шкодити дітям.
Юрій Павленко сказав, що дуже важливо, що ця група була створена, що вона діє на майданчику Національної ради. «Очевидно вона повинна й далі працювати. Я думаю, що навіть реагування на програми, які ви згадували, до роботи групи, воно було б зовсім іншим. Зараз іде нормальне професійне обговорення, що сталося. Я думаю, що поки ця робоча група діє, дуже багато небезпечних ситуацій було упереджено. Їх дуже важко порахувати, але ті бажання, які могли виникати у телеканалів, вони були зупинені самою наявністю і тою роботою і рекомендаціями, які група створювала… Сам факт групи – це навчити, пояснити, донести. Хай це буде по п’ятому колу, але це все одно більш ефективно, ніж просто покарання»,- висловився він.
Комітет готовий підтримувати ініціативи робочої групи і розгляне лист Національної ради про необхідність удосконалення норм закону, які стосуються захисту дітей у медіа. Домовлено, що помічник народного депутата Вікторії Сюмар Анна Камуз увійде до складу робочої групи як постійний учасник.
На кончій необхідності проведення такої, в тому числі й роз’яснювальної роботи, наголосила й Аксана Філіпішина. Вона погодилася із пропозицією Ольги Герасим’юк щодо перегляду законодавчих норм, а також сказала і про необхідність проведення навчальних семінарів для представників продакшенів. Такі заходи безперечно відіграють велику роль в осмисленні етичних норм і правил висвітлення чутливих тем, що діють у цивілізованих країнах. На її думку, тренінги для виробників програм повинні проводитися постійно, адже треба враховувати і поповнення компаній новими працівниками та плинність кадрів.
Зважаючи на висловлені позиції, робоча група працюватиме і далі. Як і планувалося раніше, Акт №2 про висвітлення ЗМІ тем суїциду було доопрацьовано та узгоджено всі пропозиції. До 14 листопада фінальний текст цього документа буде надіслано на підписання. Також члени робочої групи погодили наступну тему для опрацювання – висвітлення засобами масової інформації питань травматизації, пов’язаної з проведенням в країні АТО.
