25 червня на пресконференції в Укрінформі Національна рада представила результати першого соціологічного опитування, яке на замовлення регуляторного органу провів Київський міжнародний інститут соціології. Громадян України просили оцінити зміни, які відбулися у телерадіоінформаційному просторі за минулі три роки після впровадження обов’язкової частки звучання української мови і пісні, а також квот на продукт європейського виробництва.
За словами члена Національної ради Сергія Костинського, це дослідження є лише початком, і надалі регулятор системно досліджуватиме напрями, які були в полі зору під час першої хвилі соціологічного опитування.
«Це – старт. І після цього ми почнемо робити це систематично, регулярно і послідовно. Ми дослідимо всі питання, які дозволять нам якісно регулювати український медіапростір», – сказав він.
Згідно з результатами опитування 76,4% наших громадян визнають доцільність саме української мови як основної мови телевізійного та радіоефіру і 79,6% є активними споживачами україномовного контенту.
Політику державного протекціонізму, спрямовану на зростання частки україномовного контенту в ефірі вітчизняних телеканалів і радіостанцій, підтримують близько 60% громадян. Половина опитаних позитивно оцінюють зміни української музичної індустрії після впровадження квот на україномовну пісню.
Оцінка телевізійного і радіоефіру дала розуміння того, що близько третини українців позитивно сприймають вплив зростання виробництва національного телевізійного продукту на покращення якості передач в ефірі телеканалів, а також повністю або частково задоволені україномовною музикою, що лунає в ефірі радіостанцій.
Він також розповів про виявлені під час соціологічного опитування ризики в контексті інформаційної безпеки. Так, 62,1% респондентів вважають вислови на кшталт «бандерівці» і «фашисти» образою і проявом мови ворожнечі. А 39% українців допускають, що українські медіа можуть бути використані для мовлення на користь країни-агресора.
Опитування проводилося 17 травня – 7 червня 2019 р. у 110 населених пунктах усіх областей України, окрім Автономної Республіки Крим та непідконтрольних територій Донецької і Луганської областей, повідомила менеджерка проектів КМІС Ліана Новікова. Загалом було опитано 2021 респондент віком від 18 років. Вибірка є репрезентативною для дорослого населення, яке постійно проживає на території України.
Замовлене регуляторним органом соціологічне опитування було омнібусним. Такий тип дослідження передбачає участь у ньому кількох учасників, кожен із яких оплачує свої запитання, а загальні витрати на організацію і проведення фінансуються спільно.
Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує:
- 3,3% для показників, близьких до 50%
- 2,8% для показників, близьких до 25 або 75%
- 2,0% для показників, близьких до 12 або 88%
- 1,4% для показників, близьких до 5 або 95%
- 0,7% для показників, близьких до 1 або 99%.
Цього року Національна рада планує взяти участь у ще двох хвилях соціологічного опитування.
Завантажити презентацію можна за посиланням.
