Напередодні Тижня безбар’єрності, що триває з 25 по 31 травня, відбулася публічна дискусія щодо практичного впровадження принципів рівності та інклюзії в медіа. До обговорення, організованого «Громадським радіо» за підтримки ЮНЕСКО, долучилася Національна рада, яку представляла членкиня та відповідальна секретарка регулятора Олена Ніцко.
З вітальним словом до учасників звернулися Андреа Кайрола, радник з питань комунікації та інформації відділу свободи вираження поглядів і безпеки журналістів ЮНЕСКО, і Андрій Куликов, ведучий і співзасновник «Громадського радіо», голова Комісії з журналістської етики.
Головна редакторка «Громадського радіо» Вікторія Єрмолаєва презентувала два документи, напрацьовані за допомогою експертів, – Політику доступності, рівності та прав людей з інвалідністю, а також інструкцію для редакції, що має допомогти працівникам її впроваджувати. Вони вже використовується журналістами й редакторами.
За словами Вікторії Єрмолаєвої, ухвалення політики є лише першим кроком. Реальні зміни починаються тоді, коли принципи безбар’єрності стають частиною щоденної роботи редакції.
Володимир Пиріг, новинар сайту «Громадського радіо», який також є експертом із тестування доступності сайтів, розповів про те, чого бракує багатьом онлайн-ресурсам. Він незрячий, а тому зауважує, що для людей із порушеннями зору важливо, аби фотографії на сайтах і в соцмережах були підписані. Також варто додавати описи до відео. Також він наголосив, що інформація має бути доступною у текстовому форматі, а не лише у вигляді зображення.
Учасники говорили про те, що безбар’єрність не обмежується дотриманням правил щодо доступності сайтів, застосунків, інформації, приміщень. Що більш важливо – безбар’єрність – про ставлення до людини, яка поруч, її цінність, про емпатію та повагу.
Формування культури безбар’єрності потребує певного часу – років і навіть поколінь, зауважила радниця-уповноважена президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна. За її словами, важливу роль у цих змінах відіграють люди, які системно просувають принципи безбар’єрності у своїх сферах та установах. Така робота включає створення внутрішніх політик, навчання працівників, аналіз практик і поступову інтеграцію змін у щоденну діяльність організацій.
Олена Ніцко розповіла про зміни в медіасередовищі, що спостерігаються останніми роками в питанні безбар’єрності. Вона зауважила, що на законодавчому рівні вимоги щодо доступності програм зафіксовані лише для суспільного мовника. 5% його програм у проміжку часу між 7 і 22 годинами мають бути адаптованими для людей з вадами зору чи слуху – через використання аудіоопису, субтитрування чи перекладу на жестову мову.
Водночас інші медіа, у тому числі регіональні («ТРК «Галичина», «ТРК 3-Студія», ДП ТРК «Аверс», «ТРК Місто»), теж адаптують свої програми. Попри те, що такі практики ще не стали масовими, вони демонструють соціально відповідальний підхід редакцій до створення доступного медіаконтенту, вважає Олена Ніцко.
Щоб просувати дотримання рівності в медіа, медіарегулятор вдається до підходу «м’якого права». Національна рада провела чимало зустрічей із представниками різних спільнот за національною, релігійною та іншими ознаками, для визначення критеріїв мови ворожнечі і дискримінації. Нещодавно були презентовані розроблені спільно з Радою Європи рекомендації, що є доступними на сайті регулятора.
Також Національна рада заохочує медіа до впровадження практик рівності та інклюзивності, відзначаючи найкращі рішення редакцій. Ця спільна з ГО «Жінки в медіа» робота покликана дати практичний приклад медійникам, що впровадження рівності та інклюзивності часто не потребує додаткових коштів, а є лише питанням організації роботи в редакціях.
Важливим результатом цієї роботи, наголосила Олена Ніцко, є поступові зміни в суспільстві та медіа. Змінюється мова і підходи до висвітлення подій за участі представників різних спільнот, зростає чутливість до тем рівності та поваги.
«Безбар’єрна доступність контенту для різних соціальних груп є невід’ємною складовою демократичного суспільства та гарантією реалізації прав людини. Людина, яка не має доступу до їнформації, опиняється поза межами життя своєї громади, своєї країни», – сказала Олена Ніцко.
Презентовані «Громадським радіо» документи можуть бути адаптовані іншими медіа та використані у їхній роботі. Поширення таких практик сприятиме розвитку відповідального та доступного медіасередовища, а також утвердженню культури поваги, рівності та безбар’єрності в українському суспільстві.
У події також взяли участь:
- Дмитро Попов, директор ТОВ «Лабораторія цифрової доступності»;
- Уляна Пчолкіна, голова правління ГО «Ліга сильних»;
- Володимир Носков, журналіст і ведучий прямих етерів «Радіо Накипіло».
