Під час 224-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО держави-члени ухвалили рішення про вшанування у 2026 році 40-их роковин Чорнобильської катастрофи. Запит про включення цього питання до порядку денного подала Україна. Ініціативу підтримали 23 країни-члени.
Головна мета ініціативи – посилити міжнародне співробітництво у подоланні довгострокових наслідків аварії, а також оновити зобов’язання ЮНЕСКО та всіх зацікавлених сторін щодо довгострокового відновлення, стійкості та сталого розвитку та стратегії зменшення ризиків катастроф. Чорнобильська трагедія вплинула на культурну спадщину, спричинивши втрати матеріальних і нематеріальних традицій, а також документальної спадщини на постраждалих територіях. Свідченням глобального визнання цієї спадщини стало включення документів, пов’язаних із Чорнобилем, до Міжнародного реєстру програми «Пам’ять світу».
Ухвалений документ пропонує вшанувати пам’ять жертв трагедії та уроки, винесені з неї, шляхом проведення низки заходів на національному та міжнародному рівнях. Ці заходи охоплюватимуть ключові сфери компетенції ЮНЕСКО:
Освіта: підвищення обізнаності та інтеграція питань готовності до катастроф у навчальні програми.
Природничі науки: розвиток досліджень у сфері екологічного відновлення та стійкості.
Соціальні та гуманітарні науки: розгляд етичних і суспільних аспектів технологічних ризиків.
Культура: збереження пам’яті та охорона культурної спадщини постраждалих регіонів.
Комунікація та інформація: сприяння доступу до достовірної наукової інформації та протидія дезінформації.
Українська делегація, у складі якої на сесії Виконради працює голова Національної ради Ольга Герасим’юк, Постійний представник України при ЮНЕСКО Вадим Омельченко, українські дипломати наголошували, що головна мета вшанування 40-х роковин Чорнобильської катастрофи не фінансові витрати на заходи, а інтеграція досвіду подолання наслідків аварії у стратегічні реформи ЮНЕСКО для зміцнення стійкості світу перед сучасними техногенними та екологічними загрозами, посилення міжнародної співпраці задля недопущення подібних катастроф у майбутньому. Це також створює платформу для залучення молодого покоління до розуміння ризиків, пов’язаних із техногенними катастрофами.
«Жодна реформа не може бути ефективною, якщо вона не побудована на засвоєних уроках…. Уроки Чорнобиля є у всьому: у тому, як ми ставимося до технологій, як враховуємо ризики у діалозі з природою, як захищаємо нашу культурну, природну та документальну спадщину від загроз екстремальних ситуацій», – наголосив заступник Постійного представника України при ЮНЕСКО Микола Мовчан.
Виконавча рада також попросила Генерального директора подати на наступній, 225-й сесії, доповідь про виконання цього рішення.
Нагадаємо, у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі з 8 по 23 квітня 2026 року проходить 224-та сесія Виконавчої ради організації. Українська делегація під час засідань і зустрічей із керівництвом ЮНЕСКО звертає увагу на наслідки російської війни проти України. Ольга Герасим’юк на сесії Виконради бере участь у засіданнях Комісії з питань програми та зовнішніх зв’язків, а також Комісії з питань фінансів та адміністрування.
Також 21 квітня держави-члени Організації схвалили Програму надзвичайної допомоги Україні. Це рішення закріплює та розширює екстрені заходи ЮНЕСКО, спрямовані на подолання катастрофічних наслідків повномасштабної російської агресії проти нашої держави.
