Підтримка України на міжнародному рівні, реакція світу на сексуальні злочини рф в умовах війни, необхідність правосуддя й покарання, а також виклики інформаційного фронту та рекомендації Національної ради щодо цих питань – теми, які обговорила голова Національної ради Ольга Герасим’юк в ефірі «Радіо Київ 98FM».
Голова медіарегулятора нещодавно повернулася із 69-ї сесія Комісії ООН зі становища жінок, що проходила у Нью-Йорку, та поділилася зі слухачами враженнями й розповіла про роботу української делегації.
«Наша делегація цього року відчула шалену підтримку серед усіх учасниць обговорення на Комісії, яке тривало два тижні. Йшлося про відбудову України, про наш воєнний досвід, про роль жінок, що взяли на себе майже все, що треба забезпечити для держави, для сімʼї в умовах воєнного життя. Усі країни, які виступали, представниці урядів, рухів, громадських організацій закликали вчитися та брати приклад із мужності українського суспільства й українських жінок», – поділилася Ольга Герасим’юк.
Тема, яку порушувала українська делегація і щодо якої заручилася підтримкою партнерок, – внесення росії до так званого shame list – спеціального списку ганьби. Сексуальні злочини рф обов’язково потрібно документувати, щоби притягти країну-агресорку до відповідальності. Для тих, хто пережив подібні знущання, найбільшою сатисфакцією є покарання агресора.
«І саме тому нам потрібно включити росію до цього списку. Очікується, що це може статися у квітні – травні. Готується вже давно доповідь генерального секретаря ООН, куди такі дані надаються», – підкреслила голова Національної ради.
Важливою темою ефіру також стало питання коректності, ролі медіа у висвітленні чутливих тем. Ольга Герасим’юк наголосила, що дуже важливо, висвітлюючи проблематику сексуальних злочинів рф, повторно не травмували тих, хто постраждав. Розуміти, що безпека, здоров’я і гідність тих осіб, які зазнали насильства, мають бути пріоритетними. Як уточнила голова медіарегулятора, журналісти повинні розуміти ризики публічного спілкування і наслідки для тих, хто пройшов через жахи. Ці наслідки можуть виникати в результаті контакту з медіа. Тому медійникам слід усвідомлювати: людина, яка все ж таки пішла на відверту розмову, може будь-якої миті зупинитися і перестати говорити. Не потрібно на неї тиснути.
«Ми говоримо з вами про повторну віктимізацію, про те, що в нашому суспільстві ще дуже часто присутня стигматизація. Медійники мають відчувати емпатію до тих, з ким говорять на чутливі теми… Ми вже давно в Національній раді працюємо над проєктом «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», готуємо спеціальні круглі столи, рекомендації для медіа щодо висвітлення проблем, пов’язаних із війною. Адже ці проблеми – найтяжчі й найчутливіші. І зараз готуємо важливу розмову на тему про комунікацію з тими, хто зазнав цього геноцидального злочину, – уточнила голова медіарегулятора.
Також під час розмови Ольга Герасим’юк відповіла на запитання про виконання мовних квот і повноваження Національної ради щодо санкцій та реагування.
Прослухати повне інтерв’ю:
