Фейки, маніпуляції, дезінформація – ці слова вже міцно увійшли в наше повсякдення. У світі, де новини поширюються зі швидкістю кліка, відрізнити правду від брехні стає дедалі складніше. Національна рада уважно вивчає європейські практики щодо розв’язання цієї проблеми.
Європейські колеги пропонують системний підхід. Коли неправдива інформація атакує з екранів, в мережі, самих лише заборон недостатньо. Європейська Комісія наголошує, що головне завдання – навчити людей самостійно розпізнавати фейки та не потрапляти на гачок маніпуляторів.
Показовим прикладом такого підходу стала масштабна інформаційна кампанія, запущена напередодні європейських виборів 2024 року. Єврокомісія спільно з Групою європейських регуляторів аудіовізуальних медіапослуг (ERGA) запустили на телебаченні, радіо та в соцмережах усіх 27 країн-членів спеціальні відеоматеріали. І що важливо – вони доступні всіма 24 офіційними мовами Євросоюзу, забезпечуючи максимальне охоплення аудиторії.
«Найкращий захист від дезінформації – це обізнаний громадянин». Це не просто гасло, а робочий принцип європейців. Вони розробили прості і зрозумілі поради, як не стати жертвою інформаційних маніпуляцій.
На чому зосереджують увагу:
- вчать відрізняти правдиві новини від фейків – куди дивитися, на що звертати увагу, яким джерелам можна довіряти;
- пояснюють, як розпізнати підроблені відео та аудіо (так звані діпфейки) – це коли штучний інтелект може «змусити» когось сказати те, чого він насправді не говорив;
- радять, як не стати мимовільним розповсюджувачем фейків у соціальних мережах.
Медіаграмотність як фундамент інформаційної безпеки
Сьогодні вміння «читати між рядків» і критично оцінювати інформацію не менш важливе, ніж звичайна грамотність. У Євросоюзі це чудово розуміють. Тому всі країни-члени зобов’язані впроваджувати програми з медіаграмотності, починаючи з раннього віку. Оновлена Директива про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD) зобов’язує держави-члени впроваджувати ефективні програми розвитку медіаграмотності та регулярно звітувати про результати цієї роботи.
Освітні ресурси для протидії дезінформації
Для системної підтримки держав-членів, освітян та громадських організацій Комісія розробила комплекс спеціалізованих матеріалів:
– Настанови з медіаграмотності – комплексні рекомендації, що допомагають громадянам різних вікових категорій орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі.
– Посібник для педагогів – методичні матеріали з інтеграції питань протидії дезінформації в освітній процес.
– Інструментарій для вчителів середніх шкіл – практичний посібник, що допомагає формувати в учнів навички розпізнавання дезінформації в інтернеті.
Для України цей досвід особливо цінний. Як член Європейської платформи регуляторних органів (EPRA) Національна рада не просто спостерігає за європейськими практиками, а працює над тим, щоб адаптувати найкраще для наших потреб. Регулятор активно впроваджує нові механізми захисту інформаційного простору, розвиває освітні ініціативи та сприяє підвищенню медіаграмотності українців.
Висновок простий: щоб ефективно боротися з дезінформацією, потрібно навчити людей критично мислити та свідомо споживати інформацію. Це той шлях, яким іде Європа і яким маємо йти ми, щоб зробити наш інформаційний простір безпечнішим.
