Голова Національної ради Ольга Герасим’юк в розмові з ведучою інформаційно-аналітичної програми «Рrо Golovne» Альоною Катіон на харківському радіо «NovaLine» обговорили здобутки першого року дії нового медійного законодавства. Йшлося про його вплив на медійне середовище, а також ситуацію, що склалася з медіа у прифронтових областях. До розмови долучилися також представники Національної ради у Сумській, Харківській і Запорізькій областях.
Рік медіа працюють за новими правилами – 31 березня минулого року набув чинності Закон України «Про медіа». Нове медійне законодавство, якого наша країна чекала понад 10 років і яке було в переліку євроінтеграційних вимог, Європейський Союз оцінив дуже високо.
У його основу було покладено європейські правила регулювання медіасфери – Директиву про аудіовізуальні медіапослуги і стандарти Ради Європи, розповіла голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
- Робота над Законом «Про медіа» передбачала визначення нової термінології, появу нових видів медіа, модернізацію усіх механізмів регулювання, адже сфера відповідальності Національної ради як конвергентного медіарегулятора охопила увесь медіаринок.
- Така робота триває і зараз. Як показує практика, разом із розвитком медіагалузі виникає необхідність адаптації законодавства до обставин, гармонізації з іншими актами.
- Регулятор як основний відповідальний орган за впровадження медіареформи провів важливу роботу з імплементації Закону «Про медіа».
- На законодавчому рівні вперше в Законі з’явилася новела – Розділ ІХ, що дає можливість захищати країну від пропаганди країни-агресора, реагувати на виклики сьогодення. Національна рада постійно доводить світові загрозу російської пропаганди, яка особливо наявна на анонімній платформі Телеграм. Нещодавно в ЄС набули чинності закони щодо регуляції цифрових платформ.
- Національна рада постійно працює над забезпеченням мовлення на прикордонних територіях, зокрема шляхом видачі тимчасових дозволів.
- Ще одне нововведення медіареформи – створення органів співрегулювання. Цей важливий інструмент забезпечить співпрацю між індустрією та регулятором.
- Важливим питанням на сьогодні є інформаційна гігієна суспільства.
«Реформування медійної галузі є процесом складним і потребує чимало часу на реалізацію. Потрібно докласти ще багато зусиль для його вдосконалення, створення нових процедур і механізмів щодо регулювання, нових інституцій, уникнення колізій тощо. Також важливо запустити процес громадських обговорень змін до медійного й рекламного законодавства», – резюмувала голова медіарегулятора.
Про ситуацію в медіапросторі Сумщини, Харківщини і Запоріжжі розповіли представники Національної ради у цих областях. Ці області мають однакові проблеми, оскільки в них спільний кордон із державою-терористкою:
- ворожі обстріли і знищення інфраструктури, що впливає не тільки на життєдіяльність громад, а й роботу медійників;
- налагодження роботи багатоканальної мережі МХ-7;
- відновлення мовлення і протидія ворожій пропаганді;
- робота медійників у районі бойових дій;
- відновлення роботи медіа на прикордонні попри втрату обладнання, дефіцит кадрів, перебування фахівців у лавах ЗСУ, руйнування приміщень, складну економічну та фінансову ситуацію;
- посилення інформаційної безпеки.
Основне завдання на сьогодні – поширення українського мовлення на тимчасово окуповані території через збільшення потужності передавачів, блокування ворожого мовлення на території вільної України. А найголовніше – деокупація українських територій.
Повністю інтерв’ю можна послухати тут:
