Сьогодні рік, відколи набув чинності Закон України «Про медіа». Він запровадив комплексну реформу медіагалузі, ввівши нові правила регулювання медіа та їх взаємодії з регулятором. Об’єднав різні види медіа під сферою нагляду Національної ради і визначив особливості регулювання медіа під час воєнного стану. Закон наблизив Україну до виконання зобов’язань на шляху до її членства у Європейському Союзі, оскільки ввібрав у себе європейські правила регулювання медіасфери – Директиву про аудіовізуальні медіапослуги та стандарти Ради Європи.
Національна рада як медіарегулятор була основним відповідальним органом за впровадження Закону «Про медіа». Через рік його дії розповідаємо про кроки, що були зроблені для імплементації Закону, та основні зміни, що відбулися в медіапросторі.
Закон «Про медіа» зробив перший крок до регулювання медіа в інтернеті, запровадив принцип технологічної нейтральності і передбачив добровільну реєстрації певних видів медіа.
Водночас, незалежно від того, чи зареєструвалися певні медіа, чи ні, Закон зобов’язав усіх однаково виконувати вимоги щодо контентних обмежень і передбачив для кожного з них свою міру відповідальності за порушення.
Окремий розділ Закону – ІХ – визначив, як регулювати медіа в умовах, коли певну державу визнано державою-агресором, а медіа опинилися на тимчасово окупованих територіях. Це вперше в Європі на законодавчому рівні встановлені обмеження, що діють у разі збройної агресії. Вони застосовуються до українських та іноземних медіа. Специфічною рисою цього розділу є обмеження його дії у часі.
Закон «Про медіа» посилив акцент на недопущенні висловлювань, що містять мову ворожнечі чи дискримінацію. Оскільки в умовах війни це питання набуває ще більшої гостроти, Національна рада розпочала комунікацію з громадськістю та фахівцями у сфері захисту прав людини. Її результатом стало напрацювання матеріалів, що допоможуть визначити, які саме висловлювання є образливими для різних груп суспільства, і врахувати певний контекст.
А щоб донести цю інформацію до працівників медіа, регулятор започаткував проєкт із медіапросвіти. Психологи, правозахисники, експерти з різних питань, що порушуються в медіа, допомагають зрозуміти, як у медіа досягти плюралізму, толерантності, рівності і відповідальності.
Унікальною новелою українського медіазаконодавства є започаткування системи спільного регулювання. Щоб подолати недовіру і розбіжності між державним регулятором і медіагалуззю, вони спільно покликані напрацювати правила, за якими діятимуть. Зокрема:
- визначать, яку інформацію можна вважати такою, що шкодить фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей;
- поділять дітей на вікові категорії і визначать критерії класифікації програм відповідно до цих категорій;
- оберуть спеціальні попередження (символи) для кожної вікової категорії;
- встановлять вимоги щодо демонстрування спеціальних попереджень тощо.
Зважаючи на все більшу роль штучного інтелекту в житті людини, є сподівання, що тема застосування його в медіа також стане предметом розгляду органами спільного регулювання.
Більше про те, як вплинув Закон «Про медіа» на інформаційний медіапростір України, дивіться в інфографіці:
