Новий законопроєкт «Про медіа», який має замінити застаріле вітчизняне законодавство, ґрунтується на принципі технологічної нейтральності. Регулятор покликаний стежити за тим, щоб медіа – і традиційні, і онлайн – дотримувалися вимог щодо контенту. Більшість із вимог перенесені у новий акт із попереднього Закону «Про телебачення і радіомовлення». Новели стосуються здебільшого захисту прав дітей, а також створення співрегулівного органу, який має розробити низку кодексів мовлення, про це заявила голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
Обійти регулювання контенту неможливо, бо це питання завжди було в полі зору державних регуляторів усіх країн. Воно стосується таких аспектів, як заклики до насильницької зміни, повалення конституційного ладу України, розв’язування або ведення агресивної війни або воєнного конфлікту, порушення територіальної цілісності України; розпалювання ворожнечі чи ненависті до окремих осіб чи їх груп за національною, расовою чи релігійною ознакою; пропаганди і закликів до тероризму; поширення порнографічних матеріалів тощо. Тому новий законопроєкт про медіа зберіг відповідні положення. «Вимоги щодо контенту стосуватимуться усіх гравців ринку – телевізійних, радіомовників, преси, онлайн-медіа та платформ спільного доступу», – наголосила Ольга Герасим’юк.
Однією з найуразливіших категорій громадян, які користуються медіаконтентом, є діти. Далеко не вся інформація, підготовлена для дорослої аудиторії, може бути без шкоди сприйнята ними. Обов’язок держави дбати про захист юного покоління і забезпечувати умови для його нормального фізичного і психічного розвитку. Законопроєкт містить окрему статтю, яка визначає правила роботи медіа в контексті захисту дітей. У ній, наприклад, передбачено, що онлайн-медіа можуть поширювати певний контент, який становить ризик для психіки дітей, лише за умови належного попереднього інформування про потенційну шкідливість такої інформації для дітей.
Зважаючи на те, що вітчизняні мовники часто болісно реагують на питання регулювання контенту, законопроєкт закладає механізм співрегулювання. Створивши відповідний орган, представники різних медіа зможуть самостійно домовитися про однакові правила гри на ринку, а регулятор стане поручителем. Він стежитиме за тим, аби цих домовленостей дотримувалися. «Орган співрегулювання має напрацювати низку актів, якими визначатимуться критерії до поширення певного виду інформації, – констатує голова Національної ради. – Основою для початку такої роботи можуть стати спільні акти узгодження, які були напрацьовані індустрією спільно з громадським сектором і науковцями в рамках робочої групи при Національній раді із захисту прав дітей у медіа».
Механізм співрегулювання, як очікується, має зняти певну напруженість між ринком та регуляторним органом. Це унікальний приклад у Європі. На думку розробників законопроєкту, новела сприятиме більш ефективному забезпеченню свободи слова в країні, а в разі провалу в реалізації цієї ідеї стане свідченням того, що індустрія недостатньою мірою здатна консолідуватися і спільно працювати на результат як для ринку, так і на користь держави та її громадян.
