Зрозумілі правила онлайн-агітації, захист від іноземного втручання та сучасні інструменти моніторингу медіа – ці завдання Україна має вирішити до початку повоєнної виборчої кампанії. Про це говорив член Національної ради Олександр Бурмагін під час міжнародної конференції «Демократія попри все: від викликів до можливостей».
Конференцію організували Центральна виборча комісія, Громадянська мережа ОПОРА та Міжнародна фундація виборчих систем (IFES) спільно з партнерами. Учасники обговорили підготовку до повоєнних виборів, спроможність демократичних інституцій та євроінтеграційні зобов’язання України.
Олександр Бурмагін звернув увагу на неузгодженість медійного і виборчого законодавства. Закон «Про медіа», який набрав чинності у 2023 році, поширив регулювання на онлайн-медіа. Відповідно Національна рада в межах своїх повноважень здійснюватиме нагляд за дотриманням такими медіа правил розміщення і маркування передвиборної агітації.
«На цьому стику нового медійного законодавства і застарілого виборчого будуть виникати певні колізії», – зауважив Олександр Бурмагін.
Виборче законодавство щодо агітації та інформування виборців формувалося без урахування комунікації у цифровому середовищі. Тому уточнення потребують правила онлайн-агітації, інформування виборців, діяльності платформ у контексті виборів та оприлюднення в інтернеті результатів соціологічних опитувань.
Медійна реформа також уперше дала регулятору можливість застосовувати санкції за порушення стандартів висвітлення виборчого процесу.
«До медійної реформи це була велика проблема. Моніторинги Ради Європи та самого регулятора свідчили про масові, системні порушення цих стандартів. Це призводило до викривлення інформаційного поля: виборець, який дивився лише один канал, міг не отримувати збалансованої інформації», – пояснив Олександр Бурмагін.
Водночас він розмежував нагляд за медіа, які працюють у соціальних мережах, і регулювання самих платформ. Повноваження Національної ради щодо медіа не означають загального контролю за соціальними мережами, месенджерами та цифровими платформами.
Підготовка інформаційного середовища до виборів пов’язана і з євроінтеграційними зобов’язаннями України. Національне регулювання має бути узгоджене з актами ЄС, зокрема Європейським актом про свободу медіа (European Media Freedom Act), Актом про цифрові послуги (Digital Services Act) та Регламентом (ЄС) 2024/900 про прозорість та таргетування політичної реклами.
Для громадян це має означати можливість розуміти, хто стоїть за агітаційним повідомленням, і відрізняти оплачене просування від журналістського матеріалу. Для редакцій – передбачувані правила роботи. Для регулятора – чітко визначені законом повноваження і процедури реагування.
Ще одна проблема – іноземні інформаційні маніпуляції та втручання (FIMI). Як зауважив Олександр Бурмагін, це системний виклик, який також потребує законодавчого регулювання. Державні органи вже обмінюються інформацією та відпрацьовують взаємодію. Однак для ефективного реагування потрібні чітко визначені законом повноваження. Без них органи можуть зафіксувати загрозу, але не завжди мають інструменти, щоб їй протидіяти.
На доступ громадян до інформації впливають і наслідки російської агресії – загибель журналістів, знищення редакцій та мовленнєвої інфраструктури, припинення роботи місцевих медіа. Так виникають «новинні пустелі» – території, жителі яких мають обмежений доступ до місцевої журналістики. Під час майбутніх виборів це означатиме менше можливостей отримувати інформацію про кандидатів і проблеми громади.
Для ефективного нагляду Національній раді також необхідні сучасні засоби моніторингу онлайн-медіа. Олександр Бурмагін повідомив, що їх придбання ускладнюють висока вартість та обмежене фінансування під час війни. Без таких інструментів регулятору складніше своєчасно виявляти, фіксувати й аналізувати порушення в онлайн-середовищі.
У дискусії також взяли участь радник голови ЦВК Олександр Клюжев, голова НАЗК Віктор Павлущик, радник із правових питань Громадянської мережі ОПОРА Богдан Мохончук та старша радниця з питань демократії й виборів Академії Фольке Бернадотта Каталіна Урібе Бурчер. Учасники обговорили контроль політичних фінансів, міжвідомчу співпрацю, міжнародний досвід захисту виборів та участь громадянського суспільства в реформах.
Підготовка до повоєнних виборів потребує не лише оновлення законодавства, а й чіткого розмежування повноважень та достатніх ресурсів для його застосування. Для Національної ради це означає готовність забезпечувати дієвий нагляд за медіа в межах закону. Для громадян – можливість отримувати різнобічну інформацію, розуміти походження політичної агітації та вільно формувати власне рішення.
Нагадаємо, Національна рада розпочинає громадське обговорення двох проєктів – Вимог до текстового повідомлення та позначки «Агітація всеукраїнського референдуму», під час поширення суб’єктами у сфері лінійних аудіовізуальних медіа матеріалів агітації всеукраїнського референдуму, а також Положення про порядок створення та функціонування Експертної ради з питань агітації під час всеукраїнського референдуму.
