11 вересня під час семінару-практикуму «Використання інструментів Twinning і TAIEX для реалізації пріоритетів європейської інтеграції України» представники українських інституцій та європейські партнери обговорили, як інструменти ЄС можуть допомагати втілювати практичні інституційні й законодавчі зміни. Досвідом реалізації проєкту Twinning у сфері медіарегулювання поділився заступник директора департаменту – начальник управління стратегічного розвитку та проєктної роботи Національної ради Дмитро Кардаш.
Він представив проєкт ЄС Twinning «Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик», який реалізує Національна рада. Для українського медіарегулятора це тривала спільна робота з європейськими колегами – від аналізу законодавства і внутрішніх процедур до пошуку моделей регулювання цифрового середовища.
Підготовка до проєкту розпочалася на початку 2022 року. Після набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС гармонізація медійного законодавства з європейськими стандартами стала одним із важливих напрямів євроінтеграції. Проєкт Twinning офіційно стартував 10 січня 2025 року. Партнерами Національної ради стали медіарегулятори Італії, Німеччини, Франції та Греції.
Фахівці Національної ради працюють за кількома напрямами: удосконалюють правові й регуляторні механізми, посилюють інституційну спроможність та вивчають сучасні тенденції європейського медіарегулювання.
За час реалізації проєкту відбулося понад 45 робочих сесій. Робота поєднувала експертні зустрічі, навчальні візити до європейських регуляторів та аналіз того, як норми ЄС застосовуються на практиці. Серед тем – регулювання онлайн-платформ, Акт про цифрові послуги (DSA), Акт про штучний інтелект (AI Act), прозорість медіавласності, робота з авторами цифрового контенту та захист дітей онлайн.
Оскільки європейські моделі потребують адаптації до національних реалій, кожна тема починалася з представлення українського контексту – особливостей медіаринку, законодавства та регуляторної практики. На цій основі разом із європейськими експертами напрацьовували рішення, застосовні в Україні.
Дмитро Кардаш підкреслив, що результативність таких сесій значною мірою залежить від підготовки самої установи. У Національній раді заздалегідь визначають питання для обговорення, опрацьовують матеріали, готують власні презентації, а після зустрічей аналізують отримані рекомендації. Це дає змогу переходити від загального обміну досвідом до предметної роботи над актуальними регуляторними завданнями.
Практичним результатом проєкту Twinning стало й те, що розроблена європейська експертиза використовується під час підготовки пропозицій щодо розвитку українського законодавства. Рекомендації, отримані в межах проєкту, дають Національній раді додаткову аргументацію у діалозі з державними інституціями щодо змін, необхідних для подальшого наближення медійного регулювання України до права ЄС.
Окремим блоком семінару став досвід Хорватії, Боснії і Герцеговини та Північної Македонії. Представники цих країн наголошували: ефективність Twinning і TAIEX починається з чіткого розуміння проблеми, яку інституція прагне вирішити.
Завершальною частиною семінару стала практична сесія у форматі рольової симуляції. Учасники працювали з практичними кейсами, представляли різні позиції, визначали пріоритети та спільно формулювали сфокусований запит, який може стати основою для подальшого залучення експертизи ЄС.
У семінарі взяли участь представники органів державної влади, інституцій ЄС, держав-членів та країн-кандидатів.
Захід організували Національне агентство України з питань державної служби, Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу та Вища школа публічного управління за підтримки та сприяння Фонду Ганнса Зайделя.
Фото: НАДС
