29 вересня Україна та весь цивілізований світ вшановує пам’ять жертв Бабиного Яру. У цей день 84 роки тому в Києві в урочищі Бабин Яр гітлерівські окупанти знищили євреїв, ромів, українців, полонених, цивільних та в’язнів концтаборів.
Бабин Яр став некрополем для близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Масовий розстріл євреїв 29–30 вересня 1941 року увійшов в історію як символ «Голокосту від куль» – нацистської політики масового знищення людей.
Сьогодні ця трагічна дата набуває особливо болючого звучання. Україна знову потерпає від геноциду – цього разу від рук російських окупантів. Буча, Маріуполь, Ізюм, сотні інших міст і сіл стали новими символами масових злочинів проти мирного населення.
Як і 84 роки тому, агресор методично знищує українську ідентичність, депортує дітей, руйнує пам’ятки культури. Ідеологія ненависті знову намагається стерти з лиця землі ціли народи і культури.
Із початком повномасштабного вторгнення росії територія Бабиного Яру неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів з боку держави-агресора. Вперше російська ракета вдарила по околицях Бабиного Яру 1 березня 2022 року — тоді загинули п’ятеро людей, серед яких була дитина. Наступна атака відбулася 2 січня 2024 року. У ніч на 31 липня 2025 року російські ракети знову вразили цю історично важливу територію в Києві, цього разу постраждала Алея Праведників народів світу.
Окрім фізичних атак, росія веде проти України ще й інформаційну війну – через пропаганду та дезінформацію.
У цьому контексті збереження пам’яті про Голокост і трагедію Бабиного Яру є надзвичайно важливим. Багатонаціональна українська спільнота – євреї, роми, кримські татари, вірмени, поляки та представники десятків інших національностей – сьогодні разом протистоїть новому злу. Пам’ять про Бабин Яр нагадує: мовчання перед обличчям геноциду робить співучасниками злочину.
Світ, що має такі незаживлені рани, має сьогодні нарешті об’єднатися проти людиноненависницької тиранії рішуче й без вагань.
Пам’ятаємо…
