Це досить молоде свято, запропоноване студенткою Чернівецького університету, робить у цей день красивим увесь світ, бо вишиту сорочку вдягнуть сьогодні по всіх країнах, – і ті, хто продовжує там український рід, і ті, хто захоплений Україною, і на знак солідарності, і тому, що це – неймовірно талановите вбрання красивих у всьому людей…
А в тих геніальних візерунках, і в тих кольорах, що в кожній місцевості вишиті інакше, по-своєму – тисячолітні перекази нашої історії, закодовані послання про українців і світ, про високу й палку любов, і про драму, і про те, що Україна дивовижно незламна.
У найважливіші моменти життя українців довіку супроводжувала вишиванка – у ній одружувались, хрестили дітей, збирались на толоку, вдягали до церкви, ішли у бій, помирали. Нині вишиту сорочку особливо шанують наші захисники на передовій, яким передано дух переможців.
У кожного з нас серед сімейних архівних знімків обов’язково знайдеться світлина давнього родича чи родички, обов’язково у вишиванці, з якими ви, бажаючи дізнатись про себе більше, шукаєте схожості. І не дивно, що українська вишиванка сьогодні в моді, що її можна побачити на найбільш відомих подіумах світу. Вона може бути як класичною, так і несподівано сучасною та стилістично новою. Ми любимо її різною.
Співробітники Національної ради рік у рік доєднаються до цієї традиції і навіть започаткували щорічне спільне фото у вишиванках. Цього року через пандемію вірусу COVID-19, на жаль, ми не збираємося разом, та кожен із нас підтримає цю практику на самоізоляції, до чого і вас закликаємо! Адже вишиванка – це те, що нас об’єднувало в минулому і згуртовує нині.
Зі святом!
Фото з сайту spadok.org.ua
