Сучасні діти зростають у світі, де віртуальна реальність стає частиною їхнього життя раніше, ніж вони зроблять перший крок і почнуть говорити. Яскравий дитячий контент лине звідусіль – екранів телевізора, телефону, комп’ютера, планшета. Екран немов би провідник дитини у світ – заохочує до вивчення, вчить співпереживати, пропонує моделі поведінки. І діти, в яких ще не сформовано критичне ставлення до світу, дивляться, слухають і вбирають цю інформацію.
Понад три десятиліття тому за ініціативи Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у календарі медійних подій з’явилася важлива дата – Міжнародний день дитячого телебачення і радіомовлення. З розвитком цифрових технологій та зміною медіаландшафту ця ініціатива набуває все більшої актуальності й значення. Адже в калейдоскопі сучасних різнопланових пропозицій допитливість маленького глядача може натрапити на травматичний контент, здатний завдати йому психологічної шкоди.
Дитяча аудиторія надзвичайно уважна й прискіплива до деталей – вона звертає увагу на зображення, спілкування, звук, колір, спецефекти. Відтак завдання творців контенту – відповідально підходити до висвітлення дитячих тем. Адже кожен персонаж, кожен сюжет є прикладом для наслідування дітей та накопичення життєвого досвіду.
У сьогоднішній стресовій ситуації медіа мають опікуватися, щоби їхній продукт не викликав у дітей почуття безпорадності й страху. Війна змінила звичайне світосприйняття дітей – те, що вчора для них було бажаним і радісним, сьогодні може виявитися руйнівним. І такий порядок подій накладає на індустрію додаткову відповідальність.
Головним принципом створення контенту для медіа має бути дитиноцентричність. Національна рада закликає індустрію у своїй роботі послуговуватися рекомендаціями щодо недопущення використання гендерних стереотипів у дитячому контенті й запобігання медіатравматизації дітей, створеними медіарегулятором у співпраці з громадянським суспільством та представниками медіа.
