Споживання інформації під час війни і довіра до медіа – медіарегулятору представили результати соціологічного дослідження

19.11.2024

18 листопада в Національній раді представлено дослідження команди соціологів Portulans Ukraine Project Team, до якої входять українські і британські фахівці. Дослідження називається «Доступ до інформації та медіаграмотність щодо політики» і вивчає звички українських споживачів медіа. Проведене на початку серпня цього року дослідження дає можливість оцінити зміни у використанні джерел інформації та ставленні до медіаресурсів.

Перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль зауважив, що ця подія відбулася в рамках започаткованої влітку співпраці регулятора з Інститутом соціології НАНУ. Тема є надзвичайно актуальною для України з огляду на суспільні процеси, пов’язані з перебігом російсько-української війни та підтримкою української держави країнами світу у цій боротьбі. 

За словами професора Оксфордського університету в галузі вивчення мережі Інтернет Вільяма Даттона, дослідження показало широке використання інтернет-платформ українцями, що стало однією з основ для обговорення концепції «розумної нації».

Для двох третин українців споживання новин стало дуже важливим порівняно з періодом до повномасштабного вторгнення. Водночас у питанні довіри до медіа традиційні медіа, такі як телебачення, радіо та друкована преса, мають той самий рівень довіри, що й інтернет-медіа, зокрема соціальні мережі. Одним із найцікавіших висновків є те, що використання пошукових запитів для отримання інформації відіграє найважливішу роль у споживанні інформації в онлайн, також високий рівень довіри мають родичі і друзі.

Найпопулярнішими соціальними мережами в Україні, за даними опитування, є Viber, Youtube, Telegram і Instagram, але за рівнем довіри серед них лідирує Telegram. Загалом високим відсотком довіри користуються локальні новини, іноземні медіа, друзі та сім’я. 

Олена Горошко, професорка Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», уточнила, що 80% респондентів переважно використовують смартфон для доступу до новин чи інформації в інтернеті. Крім того, жінки частіше користуються всіма платформами соціальних мереж.

Про баланс довіри і недовіри до медіа розповіла Наталія Бойко, провідна наукова співробітниця Інституту соціології НАНУ. Зокрема, позитивний баланс довіри зафіксований до друзів і родини, пошуку в інтернеті, президента України, інформації онлайн та новин на радіо. А негативний – до Верховної Ради, Уряду, друкованих медіа, новинних журналів. Довіра і недовіра до певних джерел інформації залежить від віку. Так, наприклад, телеграму найбільше довіряє молодь віком 18 – 29 років, вайберу – ті, кому за 70, традиційним медіа (телебаченню, радіо, друкованим медіа) – українці старших вікових груп. 

Є відмінності і між жителями різних регіонів України. Так, місцевим новинам про громади більше довіри у західних і центральних областях, а телеграму – у східних. 

Про залежність політичних тверджень та уподобань українців від їхнього ставлення до медіа розповів заступник директора Інституту соціології НАН України Сергій Дембіцький. Він зробив головний висновок про те, що політична компетентність та зацікавленість громадян створюють передумови для формування думки щодо медіа в країні, а її конкретну спрямованість визначає довіра до влади і погляди на свободу слова у суспільстві. Помічено, що є доволі багато людей, які не мають ніякої думки про характер українських медіа, але при цьому довіряють їм. 

Опитування провела компанія Rating Group методом CATI шляхом заповнення онлайн-анкет на спеціальному вебресурсі. Всього було отримано 2024 анкети, 10 із них не враховані через занадто швидке або повільне заповнення, що змусило засумніватися в їх добросовісності. Проєкт фінансується ЮНЕСКО та народом Японії і адмініструється Інститутом Portulans.

Співпраця регулятора із соціологами й надалі розвиватиметься у темах суспільно-політичних, культурно-освітніх, правових, економічних процесів, які мають вплив на сферу медіа.


Перейти до вмісту