Серед полонених журналістів – найбільше із Запоріжжя: життя медіа прифронтового міста

06.01.2025

Запорізький край один із тих, де медіа найбільше постраждали від російської агресії. Більшість журналістів, які сьогодні перебувають у російському полоні, переважно із цього регіону. Та попри усі зусилля ворога заглушити голос правди про «руській мір», запорізькі медіа вистояли і стали орієнтиром для інших у складних воєнних обставинах.

Із перших днів повномасштабного вторгнення Запоріжжя опинилося в зоні бойових дій, переважна частина регіону потрапила під окупацію. Насамперед ворог кинувся вимикати українське мовлення в Мелітополі та Бердянську, а 28 лютого захопив телевежу в Мелітополі. Також були захоплені об’єкти Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (далі – КРРТ), передавачі ТОВ «Зеонбуд» та українських операторів і мовників. Росія намагалася взяти під контроль інформаційний простір і кремлівською пропагандою залякати населення.

Перед російським вторгненням в області працювали дві регіональні й вісім телекомпаній місцевого мовлення, дві телекомпанії мовили в кабельних мережах, 12 місцевих і регіональних радіостанцій.

На кінець 2024 року медіаполе Запоріжжя зазнало суттєвих змін. Майже 50 медіа вимушені були припинити свою діяльність або ж повністю переформатуватися в релокації. «Із окупантами не співпрацюємо!» – масово заявляли друковані, онлайн- та традиційні медіа, припиняючи свою роботу. У цей період глибокої невизначеності необхідно було вчитися жити в непростих реаліях, шукати нові можливості й методи для подальшої діяльності.

Втрати й руйнування

Окупанти не лише блокували українське мовлення, а й убивали, викрадали та переслідували медійників. У лавах ЗСУ загинули редактор сайту misto.zp.ua Олег Якунін і Олег Шемчук – журналіст-розслідувач. Ще два журналісти отримали поранення. Серед полонених – найбільше журналістів із Запоріжжя. Були викрадені кілька працівників редакції «Мелітопольські відомості» й розтрощено помешкання редактора районної газети «Наше місто – Токмак» Віталія Голода в пошуках його самого.

Через постійні обстріли зазнали пошкоджень технічна будівля та вежа КРРТ в Оріхові. Зруйновані приміщення АТ «НСТУ» та ТОВ «Медіагруп Алекс.Юа», знищені головні станції та мережі провайдерів аудіовізуальних сервісів ТОВ «Юнетко» і ПП «Супутник». Українське ефірне мовлення залишилося лише у Запоріжжі та селищі Новомиколаївка – такі жахливі наслідки російської агресії принесла війна запорізьким медіа.

Та понад тисячу днів воєнних і економічних випробувань не змогли зламати їх спротив і мужність.

Телеканал «МТМ» – відповідальність за контент і турбота про містян

Протягом дії воєнного стану в щоденному переліку програм телеканалу «МТМ» – новини для містян про найбільш актуальні теми, що зараз турбують суспільство. В умовах постійних обстрілів і загрози життю автори програм створюють якісний, збалансований і корисний глядачеві контент, щоби відволікти його від воєнних реалій. Часто журналісти каналу працюють на позиціях бригад, які боронять запорізький напрямок, щоби надати аудиторії оперативну інформацію про перебіг подій, розповісти про будні захисників краю. Хоча в добірці медіа не лише сюжети, присвячені воєнній тематиці. Не бракує новин і з навколовоєнними темами – про історію запорізького краю, екологічні проблеми, діяльність місцевої влади, комунальних та екстрених служб, освітян і медиків, громадських організацій та митців тощо. Окрім того, виходить чимало нових сюжетів, героями яких є ветерани війни, волонтери, військові, містяни, в яких також дискутують щодо планів відновлення деокупованих територій. Дбає мовник і про молодіжну аудиторію.

Незламні позивні п’яти радіостанцій та стійкість онлайн-медіа

Показали свою стійкість у кризових ситуаціях і стали надійним джерелом отримання інформації для жителів Запоріжжя п’ять місцевих радіостанцій – «Максимум ФМ», «Люкс ФМ», «Мелодія FM», «Kiss FM» та «Радіо РОКС – Україна». Оскільки в аудиторії з’явився запит на контент, не пов’язаний з війною, вони почали більше виробляти інформаційних і розважальних програм. Особливо важлива підтримка радіо своїх слухачів під час блекаутів чи відключень електроенергії. Радіоприймачі на батарейках вселяли надію й віру в серця українців в неодмінній перемозі.

Медійники беруть захисне спорядження на Медіабазі Запоріжжя. Фото: Катерина Клочко. ІМІ

Видані медіарегулятором у 2023-2024 роках дозволи на тимчасове мовлення та збільшення потужності передавачів дозволили телеканалам КП «Муніципальна телевізійна мережа» і «Армії TV» та радіостанціям «Радіо п’ятниця» й «NovaLine» охопити значну частину тимчасово окупованого Запоріжжя українським мовленням та блокувати ворожий контент.

Найстійкішими до викликів війни виявилися запорізькі онлайн-медіа. Незважаючи на те, що перші місяці були вкрай складними й психологічно виснажливими, онлайн-медіа швидко адаптувалися до воєнних труднощів і збільшили власну аудиторію, започатковували нові проєкти.

Зокрема, сайт «061.ua» одразу ж почав документувати воєнні злочини росії. З часом виникають нові, не менш важливі ініціативи. Зокрема, «Життя громад під обстрілами», де медійники розповідають про життя громад, які межують із зоною бойових дій Запоріжжя чи перебувають у «сірій зоні». Надзвичайно потрібними були історії редакції про людей, які вимушені полишати свої домівки, волонтерську підтримку, започаткований на запорізькій землі під час війни бізнес тощо.

Розпочав власний проєкт «Незламні» ще на початку війни і «Inform.zp.ua». Тут можна дізнатися про громадські й волонтерські ініціативи, що виникли після вторгнення. Особливу увагу це онлайн-медіа приділяє й новинам із та для окупованих територій. Із березня 2022 року на віжн-радіо «На дотик» з’явилося щотижневе мовлення у форматі суспільно-політичного телерадіомарафону «На шляху до Перемоги». У полі зору журналістів і культурно-просвітницька тематика про творчість під час війни.

Друковані медіа на служінні інформаційної безпеки

«Бути журналістом у наш час – це виклик. Це люди, які «горять» своєю справою. Це – митці», – зазначає головна редакторка прифронтового видання «Голос Гуляйпілля» Тетяна Велика. Кожен випуск цієї газети чекають ті, хто живе за 6 км від лінії зіткнення.

Тетяна Велика, головна редакторка прифронтової газети «Голос Гуляйпілля». Фото: НСЖУ

Люди щиро раділи, що наприкінці 2023 року видання відновило свій випуск і можна душею через кожну описану в ньому історію доторкнутися до своєї землі, дому, сусідів.

Перші вибухи у центрі Гуляйпілля прозвучали 5 березня. Від російських ракет редакторка з маленькою донечкою та своїми рідними рятувалися в холодному й сирому погребі. У пошуках безпечного місця для дитини вона перебралася до Івано-Франківська, де пробула дев’ять місяців. Чоловік-аграрій залишився з односельчанами сіяти й збирати хліб під обстрілами.

Колектив роз’їхався, і потрібно було прийняти нову реальність та шукати можливості для відновлення друку видання.

Медійниця на якомусь етапі відчула, наскільки їй погано бути не у професії. Їй захотілося поближче до свого зраненого, найкращого у світі міста.

«Я не знаходила собі місця. Моя душа рвалася додому. Побачила, що колеги повертаються до роботи. Відроджують прифронтові медіа. Тож їхній приклад надихнув і мене. У червні 2023 року я поїхала назад до Запоріжжя і вже 3 жовтня газета знову прийшла до свого читача», – поділилася спогадами Тетяна Велика.

Війна внесла свої корективи в наповнення видання. Тепер на його сторінках менше новин, натомість тут усе більше зворушливих історій про волонтерів і героїзм військових, щемливі спогади про земляків, які прийняли свій останній бій…

Довідково

Станом на жовтень 2024 року в Запорізькій області діяльність провадять:

  • 2 телеканали – «МТМ» і «НБМ Запоріжжя»;
  • 5 радіостанцій – «Максимум ФМ», «Люкс ФМ», «Мелодія FM», «Kiss FM» і «Радіо РОКС – Україна»;
  • 4 провайдери аудіовізуальних сервісів (ТОВ «ТРК-Мірік-ТВ», ТОВ ВКФ «Запорожелектронснаб», ТОВ «Голден лінкс» і ТОВ «Гігабіт-онлайн»);
  • 31 суб’єкт у сфері друкованих медіа (розповсюджують 74 видання);
  • 8 суб’єктів у сфері онлайн-медіа (поширюють 11 онлайн-видань).

Перейти до вмісту